Міхал Грохольський довго виношував проект резиденції в Грицеві. А от втілив у життя план Міхала, вже його син, Марцин Грохольський (брацлавський воєвода). В 1782 році палац було зведено, правда не з таких розмахом, як планував його Міхал Грохольський. Але вийшло велично і помпезно. Виглядала тоді так. Красива, у два поверхи будівля з вишуканим фронтоном де у верхній частині, знаходилися картуші з гербами Грохольських та Холонєвських.

На другому поверсі палацу, була пишна бальна зала. Вишукана ліпнина покрита позолотою, величні кришталеві люстри, вичурні рами вікон додавали урочистості залі. Велика бібліотека була предметом гордості родини Грохольських. Поруч з палацом знаходилися господарські будівлі, стайні. Тут же знаходилася палацова каплиця-костел, знищена бальшєвікамі. На в'їзді на дитинець височіла вишукана брама у рококовому стилі, також не збереглася.

Останнім власником палацу, на передодні приходу совєцької влади, в 1917 році був Стефан Грохольський, який вимушений був покинути родове гніздо, знаючи наміри совєтів. Що залишилося на сьогодення. Зовнішній вигляд палацу спотворений до глибоко "савєцкого реалізму". Стіни палацу обклали цеглою, герби знищили разом з портиком. Залишили великий балкон з тильної сторони будови, з якого було видно парк і ставок. Зараз з балкона можна лише споглядати п'ятиповерховий будинок, за яким є залишки парку і автентичний ставок. Крізь балкон росте старе дерево.

В середині комунізм також пройшовся "пралєтарськой рукой". Інтер'єри знищено і переплановано під навчальні класи. Залишили лише бальну залу. Там ще збереглася частково ліпнина і один з каминів. У 60-х роках 20 століття комплекс садибних будівель Грохольських був перебудований для профтехучилища. Зараз у палаці знаходиться Грицівське вище художнє училище. Не знаю як там на рахунок малярства, але цех для пошиття є, у приміщенні поруч з палацом.