КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ. ФОРТЕЦЯ. (XII ст.)/(2010р).

      Архітектурні дослідження Анатолія Тюпича та Євгенії Пламеницької, і археологічні дослідження Іона Винокура, в 60 роках XIX століття, дозволяють стверджувати, що заснування Кам'янецької фортеці можна віднести до XI-XII століття. Перші згадки про фортецю відшукали в грамоті князя Юрія Коріатовича від 1374 року. Замок має 14 будівельних періодів, а сучасний вигляд  набув у XVI столітті. Перша значна розбудова замку відбулася в кінці XV століття. Розпочав її краківський воєвода Спитко Мельштинський, котрий володів Кам'янцем з 1395 по 1399 роки і загинув в бою з татарами. В середині XV століття замок знову зазнав перебудови, старі башти модернізовано, закладено десять нових веж. 

Подвір"я фортеці
Подвір"я фортеці

В XVI столітті, під керівництвом військового інженера Іова Претфеса, збудовано дві нові башти - Нову Західну та  Нову Східну (біля колодязя, що зберігся). А також було споруджено Польну браму з мостом. На початку XVII століття військовий архітектор Теофіл Шомберг збудував перед західною частиною замку кам'яно-земляні бастіонні укріплення, що дістали назву Нової фортеці. Нові укріплення звели, щоб протидіяти далекобійній артилерії, що з'явилася в той час. В XVII-XIX століттях з півночі та півдня було побудовано два бастіони, а у внутрішньому дворі замку було збудовано казарми.

 Про Кам'янецьку фортецю є дуже багато досліджень і розвідок, тому залишається лише додати, що фортеця та Старе місто, це унікальне і неповторне нагромадження історії багатьох епох та народів. Щоб оглянути всі історичні будівлі та місця знадобиться не один день. Тому, вирушаючи в Кам'янець-Подільський потрібно мати хоча б декілька днів у запасі для огляду фортеці і унікального Старого Міста.

                                          ПОДОРОЖ ЗАМКОМ

КАМЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ

       Камянець-Подільський - місто обласного підпорядкування, центр Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Колишня назва - Кам'янець. У середньовіччя Кам'янець був ремеслово-торговельним центром, за розвитком не поступався таким містам, як Львів і Київ. Перша згадка  відноситься до 1372 року, коли поселенню було надано статус міста та Магдебурзьке право. Населення 100000 чоловік.