ЖВАНЕЦЬ. ЗАМОК - ФОРТЕЦЯ (XIV-XVII ст.)/(2011р).

      Перші муровані укріплення замку з’явилися в кінці XIV на початку XV століття. Північна вежа замку, що збереглася, побудована на фундаменті тристінної, відкритої з середини вежі. На другому будівельному етапі висота стін була збільшена. Кам'яні мури сполучали між собою п’ять башт, шостою була надбрамна вежа. Замок, окрім північного боку, за яким починалося урвище, був оточений по периметру глибоким ровом.

В’їзд до замку був облаштований через надбрамну вежу з південно – західної сторони. Дві нові башти, з південного боку, були бастійного типу, дві інші були тристінні відкриті з середини. Північна вежа була перебудована у чотири стінну. Таким був замок до кінця XV століття. Наступну перебудову замку здійснили Срочиські. (Jan Sroczycki) (XVI ст.) Вони перебудували та укріпили всі вежі замку, обладнали їх новими ярусами та стрільницями.

 Далі перебудова замку припала на час, коли ним володів Валентій-Олександр Калиновський (Walenty Aleksander Kalinowski) (XVI ст.- 1620р.). Між баштами, поряд з старими мурами споруджено нові стіни, дві башти перебудували у бастійний тип, інші підняли ще на один ярус. Північну вежу облаштували четвертим ярусом, з стрільницями і зубцями.

1860р. Микола Кулеша.
1860р. Микола Кулеша.

Жванецький замок було пошкоджено під час Хотинської війни. В замку перебував, повертаючись з Хотинського походу, гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. Відбудував замок Станіслав Лянцкоронський (Stanislaw Lanckoronski) (н/в-1657р.) (чоловік сестри Валентія Калиновського), власник Жванця з 1626 року. Значних руйнувань замок зазнав в 1653 році за польсько-козацьких воєн, а також у період турецької окупації Поділля у 1672-1699 роках. Під час здобуття замку Яном III Собеським в 1673 та 1684 роках, його було зруйновано і спалено. Після відходу турків, в 1699 році, фортеця втратила своє військово-стратегічне значення і на початку XVIII століття Лянцкоронські пристосували його під житло. Турецько-татарський напад 1768 року та захоплення Жванця барськими конфедератами 1769 року спричинилися до нової руйнації фортеці.

З початку XIX століття власниками замку ставали Скоповські, Йордани, Комари. В 1844 році замок викупив московитський уряд.

Нині ніщо не нагадує про минулу велич фортеці. Збереглася лише північна частина укріплення з північною баштою, а також рештками надбрамної та південно-східної башт. У найкращому стані п'ятикутна у чотири яруси північна вежа. ЇЇ перший ярус напівпідвальний, з потужними склепіннями.

 Детальну інформацію про етапи становлення Жванецького замку можна прочитати в статті "Памятки України" Є. Пламеницького.

ПОДОРОЖ ЗАМКОМ

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ

-Кінець XIV ст. – початок будівництва замку,

-Початок XVI ст. – перебудова замку Срочинськими,

-Кінець XVI початок XVII ст. – Значна перебудова та укріплення замку Калиновськими,

-1622р. – початок відбудова замку Лянцкоронськими після руйнування під час Хотинської війни 1621 року

-1653р. – руйнування замку під час польсько- української війни,

-1672, 1699 роки – руйнування замку під час вигнання турок військом Яна Собецького.

-Початок XVIII ст. – часткова відбудова та пристосування замку під палац, Лянцкоронськими,

-1768р. – захоплення та руйнування замку під час турецько-татарського нападу.

ІСТОРИЧНІ ПОСТАТІ ДОБИ

-Герб Новина (Novina) роду Срочиських.

-Ян Срочинський (Jan Sroczycki) (XVI ст.) – підстароста міський кам’янецький в 1525-1529 роках.

-Герб Калинова (Kalinowa) роду Калиновських.

-Валентій-Олександр Калиновський (Walenty Aleksander Kalinowski) (XVI ст.- 1620р.) – син Мартина Калиновського з «Гусятина». Менш відома гілка роду Калиновських.

-Герб Задора (Zadora) роду Лянцкоронських. Старовинний польський рід відомий з 1370 року, походить з села Ляцкорона.

-Станіслав Лянцкоронський (Stanislaw Lanckoronski) (н/в-1657р.), каштелян галицький (1646р.), кам'янецький, воєвода брацлавський, воєвода руський (1652р.), староста дробницький, диміцький та скальський, коронний польний гетьман (1654-1657). р.р.).

ЖВАНЕЦЬ

   Жва́нець - село в Кам'янець-Подільському районі, Хмельницької області. Розташоване біля кордону з Чернівецькою та Тернопільською областями. Населення становить 1529 осіб. Жванець вперше згадується в 1431 році, коли лицар Свічка з Лечина дістав від короля Владислава–Ягайла це поселення у спадок.