Фортеця належала до найкращих на Поділлі і вважалася однією з неприступною. Замок займає західну сторону пагорба, прямокутний в плані і торцевими стінами прилягав до двох кутових веж. Палац побудований в ренесансному стилі, мав дві аркадні галереї на двох поверхах. В нижньому поверсі були господарські приміщення. Вхід в палац був зроблений у вигляді відкритих красивих сходів, що вели на відкриту галерею на другому поверсі. В першій половині XVIII столітті, після втрати замком оборонного значення, башти перебудували в резаліти палацу. В 1817 році замок продали австрійському урядові, який перебудував його на сушарню і склад тютюну.

В 1844 році в замку відкрили фабрику по виготовленню поташу. В результаті перебудови рів замку засипали, знесли два бастіони та в'їзну браму.  З заходу замок оточує велика тераса, з якої відкривається краєвид на розташовану в долині Ягільницю і сусідній ліс. Існує припущення що фортецю з цим лісом сполучає таємне підземелля яким з Ягільницького замку можна дістатися замку в Червоногороді (Нирків).  В часи Другої світової війни в них переховувалися вояки УПА. На території замку збереглися величезні підвали. В підвали можна потрапити кам’яними сходами, але вони відкриті лише частково: входи у довгі ходи стоять замуровані.

Потріно згадати також і нашу сучасницю Кароліну Лянцкоронську (Karolina Maria Lanckoronska) (1898-2002), котра вимушено, через прихід комуністів, проживаючи в Римі, відновила костел у Ягільниці. В планах Кароліни було і відновлення родинного Ягільницького замку, але зробити це завадила смерть.

-герб Задора (Zadora) - роду Ляцкоронських.

-Станіслав Ляцкоронський (Stanislaw Lanckoronski) (XVII – 1657р.) – каштелян галицький з 1646р., кам’янецький, воєвода брацлавський з 1650р., воєвода руський з 1652р., гетьман польний коронний в 1554-1657рр. В 1649р. обороняв Збараж від української козацької армії Б.Хмельницького, в 1651р. брав участь в битві під Берестечком. В 1655р. відзначився в зимовій битві під Охматовим проти російсько-українського війська. В 1655р., зазнав поразки в битві з шведами під Войніцем

-Кароліна Марія Ляцкоронська (Karolina Maria Lanckoronska) (1898-2002 рр.) – остання з роду Ляцкоронських, офіцер армії Крайової, професор історичних наук, доктор Ягелонського та Вроцлавського університетів, засновниця польського історичного інституту в Римі.