Замок височить на скельному півострові, оточений з трьох сторін водоймою. До замку веде дорога, що полого піднімається догори. Твердиня була потужна і неприступна. В 1631 році фортеця перейшла у власність Вишневецьких (Wisniowiecki). В 1744 році, коли рід Вишнівецьких згас, замок-фортеця дісталася поміщикам Чарнецьким, а далі Матковським. Споруда мала форму не правильного трикутника.

У вершинах трикутника знаходилися три оборонні вежі, між якими височіли високі мури товщиною у два метри.

 Ворота в фортецю знаходилися з південної сторони мурів. Над воротами височіла надбрамна оборонна вежа. Вхід був обладнаний відкидним мостом, що опускався над глибоким оборонним ровом. Навкруги замку вибрали стільки землі і каменю, що води ставу підступили до самих скель. Кожна башта мала три яруси. На верхньому ярусі були облаштовані каземати, в нижніх двох ярусах знаходилися два оборонні яруси з стрільницями. Східна і західна башти мали напівкруглу форму, південна була трикутну.

Східну вежу розібрали в Першу світову війну, московити вирішила вимостити каменем з фортечних мурів дорогу між Волочиськом і Підволочиськом. Західна вежа зникла вже в 1950-х роках, розібрана напевне місцевими жителями для господарських потреб. На місці стін та фундаментів зосталися лише частин.  Збереглася лише південна вежа. Вежа двоярусна, на перших двох ярусах розміщені стрільниці, вище добудована казематна надбудова. Башти були з’єднані між собою підземними ходами. Замок збудований на перетині Чорного та Кучманського татарських шляхів і довго вважався неприступним.

В 1648 році козацьке військо під проводом Богдана Хмельницького, в час Визвольної війни, здобуло замок. В 1672 році фортецю захопили і зруйнували турки. В XIX столітті замок занепав, тоді і почали розбирати мури та вежі місцеві жителі на господарські потреби. Місце де стоїть замок дуже мальовниче, високе плато над ставом виглядає велично і романтично.

-герб Абданк (Abdank)-Богдана Хмельницького.
-Богдан Зіновій Михайлович  Хмельницький (1595-1657)—шляхтич руський, реєстровий козак, військовий писар, з 1648 року — гетьман Війська Запорозького. Організатор та керівник повстання проти польської шляхти в Україні, яке переросло у Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої. Засновник козацької держави на теренах Центральної України—Гетьманщини.Національний герой українців.

-герб Корибут (Korybyt)-роду Збаразьких.

-Януш Збаразький (Janusz Zbaraski)(1553-1608 р.) - воєвода брацлавський в 1576 році, староста кременецький і рінський. Розбив в 1575 році татарську орду під Збаражем, в 1578 році під Брацлавом. Під час великолуцької військової операції розгромив поблизу Торопця московське княже військо. Під час облоги Пскова був квартирмейстером. В 1589 році не зміг захистити Збараж від нападу татар, місто було частково зруйноване ордою. Разом з Станіславом Жолкєвським командував польським військом під час придушення повстання Северина Наливайка в 1594-1596 роках. У 1596 році вів перемовини з папським посланцем про створення ліги проти турків. Від шлюбу з Анною Четвертинською (Anną Czetwertyńska) мав двох синів: Йєже (Jerze) і Кшиштофа (Krzysztof).