ТЕРЕБОВЛЯ. ЗАМОК. ( XI ст. - 1630р.)/(2011,2015р).

  Він могутній, він нависає над містом з високої гори,там де в прадавні часи знаходилося древньоруське городище. Теребовлянський замок, один з найстарших в Україні, веде свою історії з IX століття.

Замок на початку XX ст.
Замок на початку XX ст.

Перший замок був споруджений князем Васильком Ростиславовичем (1066-1124 р.р.), в XI столітті. В'їзд до замку був з півночі, ворота охороняла дерев’яна оборонна вежа. Перед вежею був глибокий рів, через який перекинутий підйомний міст. Оборонні дерев’яні вежі були і з сходу та заходу замку. На території дитинця було споруджено церкву в візантійському стилі, княжий палац, комори та господарські будівлі. Церква, на відміну від інших споруд, була кам’яною. З півночі замок був обнесений земляними валами залишки яких можна побачити і зараз. Довжина першого валу, за 40 метрів від замку, складає 300 метрів. Ще один оборонний вал висотою 4 метри було споруджено на відстані 300 метрів від дитинця. Між першим та другим оборонними валами знаходилося військо під час ворожих нападів.

Після захоплення українських галицьких земель поляками в 1360 році (за короля Польщі Казимира Великого) було споруджено кам’яний замок на місці замку Василька. Мури фортеці звели товщиною 2 метри, з залишків церкви збудували в’їздну вежу, поруч спорудили сторожову вежу. На території фортеці було вирито глибокий колодязь глибиною 45 метрів, побудовано житлові приміщення. Замок витримав багато набігів татар, але зазнав руйнувань і через 170 років існування став не придатний для оборони.

 В 1534 році каштелян краківський Анджей Тeчинський (Andrzej Teczynski) (XV-1536 р.) розпочинає будівництво нового замку. Було відремонтовано мури, споруджено дерев’яний палац, та дерев’яні господарські приміщення. Вхід обладнали з північної сторони. В 1549 році замок звільнило від поляків військо Северина Наливайка, не пошкодивши його. Та подальші численні напади татар знову привели фортецю до руйнації, запустіння та втрати оборонного значення.

В 1630 році теребовлянський староста Олександр Балабан розпочинає будівництво ще могутнішої фортеці. Площа нового замку була збільшена. Фундаменти нових стін, західної та східної, були закладені нижче старих стін. Подалася вперед і північна стіна фортеці. Тому подвір’я замку стало вище нижнього рівня оборонних мурів. Новий замок був не регулярний у плані і складався з чотирьох стін та трьох оборонних веж: південної, північної та східної. Максимальна довжина фортеці складала-120 метрів, максимальна ширина – 65 метрів.

       Ворота замку облаштували в східній стіні у вигляді ренесансної арки з тесаного білого каменю. Знаходились ворота на висоті другого ярусу стіни (рівень замкового дитинця) і потрапити в замок можна було лише по дерев’яному підвісному мосту, який у випадку небезпеки легко розбирався. Поруч воріт знаходиться вхід для піших, нижчий по висоті. Ворота замку прикривала східна вежа. Чотирикутна в плані, мала три яруси, товщина наріжних стін складала 4 метри. В центрі башти піднімався кам’яний квадратний стовп, що підтримував дах вежі. Східна вежа прикривала північну стіну, східну стіну та ворота фортеці.

Західна вежа шестикутна в плані, у три яруси. Товщина зовнішніх стін 5 метрів. Стіни, що звернуті до подвір’я замку мали товщину 1 метр. Західна вежа прикривала північну та західну стіну замку.

 Південна вежа – найпотужніша, значно виступає за лінію стін та має округлу форму. Стіни товщиною 4,5 метри, розділені на два оборонні яруси, бійниці розташовані у спеціальних нішах. Перекриття оборонних веж було дерев’яним, яруси були поєднані між собою дерев’яними сходами.

        Стіни замку з зовнішньої сторони мають три яруси, та через те, що рівень дитинця замку піднятий, в середині стіни двоярусними. По всьому периметру у стінах прорізані бійниці. Західна та північна стіни товщиною 5 метрів. Східна стіна товщиною 2,5 метри.

На дитинці знаходився кам’яний палац у два поверхи, споруджений біля східної стіни, інші господарські приміщення. Такі зовнішні обриси фортеці збереглися до нашого часу.

В 1648 році під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, козаки без бою визволили замок і місто, так як Теребовля стала осередком повстанського руху і поляки покинули замок та місто.

Брама замку на початку XX ст.
Брама замку на початку XX ст.

1672 року місто і замок були захоплені османами. 1675 року замок витримав облогу турецько-татарської орди. В 1676 році замок відновлюють після чисельних облог. 1680 року фортеця вистояла під неодноразовими атаками татар. Та в 1687 році татари захопили замок та спалили його. Після цього замок вже не відновлювався у повній мірі. В 1772 році, після першого поділу Польщі, Теребовля перейшла під володіння Австро-Угорщини. Австріяки розібрали внутрішні будови замку і звели на їх місці казарми. У 1880 році влада дозволила розбирати замкові споруди на будівельні матеріали.

 На початку 1930 років польська влада провела консервацію фортеці, були впорядковані башти та стіни замку. Імена доброчинців цієї акції можна прочитати на пям’ятних кам’яних плитах вмурованих у східну стіну фортеці. Там також знаходяться плити з іменами фундаторів закладки парку навколо замку у 1900 році. З приходом комуністів замок стоїть пусткою та руйнується. В 1990 році група архітекторів «Укрзахідпроектреставрація» почали дослідження замкового комплексу. В 2008 році за розпорядженням Кабінету міністрів

 України Теребовлянський замок був включений до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля».

ПОДОРОЖ ЗАМКОМ

ХРОНІКА ПОДІЙ

-XI століття – спорудження дерев’яного замку князем Васильком Ростиславовичем.

-X-XIII століття - укріплення замкової гори, спорудження земляний оборонних валів.

-1241 р. - захоплення та руйнація міста та замку дикими племенами монголо-татар Батия.

-1341 р. – захоплення Теребовлі поляками, та початок зведення фортеці на Замковій горі.

-1360 р. – зведення кам’яного замку трикутної форми, та побудова на дитинці криниці глибиною 45 метрів.

-1498 р. – захоплення та руйнування Теребовлі та замку молдовським господарем Стефаном III Великим.

-1508, 1515, 1516 р.р. - спустошливі напади диких татарських орд.

-1534 р. – початок відновлення замку краківським каштеляном Анджеєм Течинським.

-1575 р. – руйнування міста і замку татарами.

-Кінець XVI століття – відновлення замку теребовлянським старостою Якубом Претвичем.

-1594 р. – визволення міста і замку Северином Наливайком.

-1606-1625 р.р. – 15 нападів на місто та замок татар, через що місто спустіло.

-1631 р. – будівництво нового замку Теребовлянським старостою Олександром Балабаном.

-1634 р. – завершення будівництва фортеці сином Олександра, Юрієм Балабаном.

-1648 р. – визволення міста та замку козацьким військом Богдана Хмельницького.

-1650, 1651, 1656 р.р. – невдалі спроби захоплення замку українським козацьким військом.

-1672 р. –захоплення міста та замку ордами Османської імперії, на чолі з султаном Мехмедом IV (1642-1692).

-1675 р. – замок вистояв облогу турецько-татарської орди.

-1676 р. – відновлення замку після ворожих облог.

-1687 р. – захоплення міста та замку татарами. Спалення замку.

-Початок XVII ст. – занепад замку в зв’язку з втратою оборонного значення.

-1734 р. – перенесення арсеналу замку в Кам’янець-Подільську фортецю.

-1772 р. - перехід міста і замку під владу Австро-Угорщини. Внутрішні будови замку були розібрані, на їх місці зведені казарми.

-1880 р. – казарми розібрані, а замкові споруди дозволили розбирати на будівельні матеріали.

-1930-1933 р.р. – польською владою проводиться консервація замкових стін і веж.

-1939-1990 р.р. – запустіння та руйнація замку.

-1996-1997 р.р. – проведення археологічних досліджень.

-2008 рік – замок включений у склад Національного заповідника «Замки Тернопілля».

ІСТОРИЧНІ ПОСТАТІ ДОБИ

  Василько Ростиславич (1066 -1124) — теребовльський князь, третій син тмутараканського князя Ростислава Володимировича. По смерті батька 1067 року разом зі старшими братами Рюриком і Володарем Василько був вигнаний із Тмутаракані. В1084 році брати не надовго заволоділи Володимир -Волинським ,але київський князь Всеволод I Ярославич вигнав їх звідти, давши братам Перемишль, Теребовль і Звенигород. Так Василько Ростиславович став князем Теребовлянським. В 1097 році брав участь у Любецькому з'їзді князів. Після Любецького з’їзду Давид Волинський оговорив Василька перед Святополком II. Василька було підступно осліплено. В 1099 році - разом з братом Володарем розгромив загони київського та смоленського князів у битві на Рожному полі (на захід від міста Золочева). Того ж року на річці Вігор, неподалік від Перемишля, Ростиславичі завдали поразки угорському війську на чолі з королевичем Коломаном. Спільно з половцями та деякими руськими князями Василько Ростиславич здійснив кілька походів на Польщу. В 1123 році - був союзником князя Ярослава Святополчича, допомагаючи йому в боротьбі з сином Володимира II Мономаха Андрієм.

-герб Топор (Topor)-родини Течинських.

-Анджей Течинський (Andrzej Teczynski) (XV-1536) – дворянин Святої Римської Імперії 1527р.,підкоморний сандомирський, 1510р., воєвода любельський з 1515р., воєвода сандомирський 1519р., воєвода краківський 1527р., каштелян краківський 1532р., староста теребовлянський, красноставський, сокальський.

    Северин Наливайко (1560 - 21 квітня 1597, Варшава) — козацький отаман, керівник повстання українців проти польського поневолення в 1594-1596 роках. Северин походив з української православної шляхти. Народився у місті Гусятин (нині Тернопільська область).Після смерті батька, закатованого польським магнатом О. Калиновським, з матір'ю жив в Острозі де і навчався. Згодом перебрався на Запоріжжя, брав участь у походах запорожців проти Османської імперії. Повернувшись в Острог, вступив на службу сотником до Костянтина Острозського. Северин Наливайко очолив повстання проти польської шляхти, яке поширилося на Поділлі, Волині, Київщині й Білорусі. Козаки при допомозі міщан і селян заволоділи Брацлавом, Гусятином, Баром, Каневом, Черкасами, Слуцьком, Могилевом та іншими містами України. Та в результаті зради козацької старшини, Наливайко та інші керівники повстання були видані полякам. Северина Наливайка, після тортур, було страчено поляками у Варшаві. Зрадники також були вирізані поляками у той самий день, коли видали Наливайка, незважаючи на обіцянку поляків амністувати їх.

ТЕРЕБОВЛЯ

     Теребовля - (літописна назва Теребовль) — місто на галицькому Поділлі над рікою Гнізною, районний центр в Тернопільській області.Населення в 2007 році складало −13,7 тисяч осіб. Територія Теребовлі була заселена вже за неоліту. Давнє міто Червоної Русі і столиця Теребовлянського князівства. Перша згадка в «Повісті минулих літ» під 1097 роком.