СУЩИН. МАЄТОК. (кінець XVIII ст.)/(2020р).

В стороні від дороги в південній частині селища, недалеко від головної дороги, в зарослях старовинного парку, причаївся маєток Коритовських.

Портик конфського ордену входу.
Портик конфського ордену входу.

Ймовірно, що його спорудив Францишек Коритовський «з Плотичі» (Franciszek Korytowski “z Plotycza”)* , наприкінці XVIII століття. Невдовзі палац перейшов у власність Александра Августа Еразма Пінінського (Aleksandr August Erazm Pinińki)*, а згодом до його сина, Мєчислава Міхала Пінінського (Mieczysław Michal Pinińki (1895-1945р.р.))*, графа Австро-Угорської імперії, майора польської кавалерії. Знаний був тим, що розводив породистих коней. Він і спорудив неподалік стайню. Стайня залишилася.

Конюшня.
Конюшня.

Викладена з каменю і має набагато кращий вигляд, ніж маєток, бо  з часу побудови і до нині нею продовжують користуватися. Височить неподалік помістя з північної сторони. Збереглися автентичні арки воріт конюшень. 

Колонада з тильної сторони.
Колонада з тильної сторони.

Зведений маєток був на прикінці наприкінці XVIII століття. Одноповерхова, викладена з цегли споруда, у вигляді літери Н, зараз мало чим нагадує колись пишний палац. Парадний вхід прикрашено величним портиком коринфського ордену. Тильна частина прикрашена величною, на всю ширину будівлі колонадою. Від воріт на в’їзді залишилася одна колона, від іншої лише основа. Звісно, ворота пропали, як і огорожа маєтку. Якщо трохи пройти далі залишками парку, з тильної сторони палацу, то відкривається вид на річкову долину.

За совітської влади в палаці знаходилася інфекційна лікарня. Зараз там пустка. В середині повна розруха. Видно, що клись була спроба зберегти покрівлю, є ще залишки плівки, якою закривали відсутній дах. Руйнації активно допомогали і допомагають місцеві. Вікна видерті, стеля у декількох місцях розібрана на дошки, масивні надміцні балки перекриття обрізані. Звісно, що маєток можливо і не є архітектурною цінністю, але це зрештою історичний об’єкт. Якби не знав, що він там є, то можна і не помітити, подвір»я заросло деревами і кущами.

  * - Дані про власників не перевірені.

**  - більше світлин на Google maps:

Відео тут : https://www.youtube.com/watch?v=--nxIzbuG6E

 -герб Яструб (Jastrzębiec) – родини Пінінських.
  -Александр Август Еразм Пінінський (Aleksandr August Erazm Pinińki)- (02.06.1864-16.05.1902р.р.)- граф Австро-Угорської імперії, власник Сущина, Остальців.

СУЩИН.

    Сущи́н - село Теребовлянського району, в Тернопільської області. Розташоване на лівому березі річки Гнізна. Перша писемна згадка про поселення відноситься до 1512 року. Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури. Розкопано декілька поховань, де знайдено жіночі прикраси та глиняну римську амфору (ІІІ ст.). Легенда про походження назви села: під час нападу татар село було спалене, залишилося попелище і висушена земля – суш. Так і назвали село-спочатку Сушин, а згодом Сущин. Населення в 2007 році налічувало 507 осіб. На околиці села є пам'ятка природи - Сущинські джерела.