СТАРИЙ ОЛЕКСИНЕЦЬ. ЗАМОК. (XVI ст.)/(2012р).

Наполеон Орда ( гравьюра 1860-1890)
Наполеон Орда ( гравьюра 1860-1890)

    В центрі села Старий Олексинець, на пагорбі, в XVI столітті було зведено замок-фортецю. В 1583 році поселення та замок згадані як власність Андрія Вишневецького (Andrzej Wiśniowicki) (1528-1584) з княжої української родини.

Не виключено, що укріплення на цьому місці були раніше, але замок вже побудував А. Вишневецький. Вишневецький укріпив дитинець системою земляних насипних укріплень, які з зовнішньої сторони були обкладені каменем та прикрашені тесаним каменем.

 У другій половині XIX століття Олександр Ржищевський (Aleksander Rzyszczewski) (6/12/1823 -1891) перебудував замок в палац в неоготичному стилі.

В період окупації України Російською імперією в палаці проживав російський генерал – командувач царськими прикордонними військами. Кордон між Австро-Угорщиною та Росією проходив неподалік у Новому Олексинці до 1914 року, де знаходилася митниця. В 1920 році, після повернення польських окупантів, в замок повернулися його власники, які і проживали там до 1939 року.

Фото кінця XIX ст.
Фото кінця XIX ст.

В пошуках залишків замку зустрілася нам пані Ганна, яка розповіла, що до 1939 року, поки не московські комуністи, замок стояв неушкоджений. Пам’ятає вона високу красиву вежу з західній частині замку. З допомогою пані Ганни, ми відшукали залишки замку. Це виявилися залишки оборонних мурів, які височать серед дерев та кущів з сторони урвища з північної та східної сторони дитинця. Ці мури підтримують дитинець замку, тому не були розібрані. Зараз на території де височів замок стоїть школа, а на місці парку знаходиться сад. З правої сторони входу на подвір’я школи можна побачити господарську будівлю яка прибудована до зовнішньої сторони муру, яким був захищений замок.

Фото початок 50 років XX ст.
Фото початок 50 років XX ст.

Обабіч дороги, що вела до воріт замку ще збереглися старі липи колишнього парку. З 1939 року замок використовувався комуністами як склад і почав занепадати. У березні 1944 року в замку перебував відділ повстанців Української Повстанської Армії та штаб Енея (П.Олійника). Певно і з цієї причини, після повернення комуністів, в 1944 році, замок, в 50 роках XX століття повністю розібрали, виклавши дорогу в селі, та звели колгоспні будівлі. Від замку залишилися лише вали-укріплення, спогади літніх мешканців села Старий Олексинець, гравюра Наполеона Орди, фото кінці XIX, та нарис Григорія Шереги «Старий Олексинець у коротких і історичних нарисах, переказах та легендах».

ПОДОРОЖ ЗАМКОМ.

СТАРИЙ ОЛЕКСИНЕЦЬ.

     Стари́й Оле́ксинець — село в Кременецькому районі, Тернопільської області. Населення складало 942 особи в 2007 році. Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки залізної доби та давньоруської культури. Перша писемна згадка про поселення відноситься до 1430 року. Наприкінці ХІХ століття (під час російської окупації) Старий Олексинець був центром волості. В 1920—1939роках ( під час повернення польської окупаційної влади) містечко було центром Староолексинецької ґміни Кременецького повіту.