КОРОПЕЦЬ. ЗАМОК-ПАЛАЦ БАДЕНІ (XIXст.)/(2012р.)

      До 1615 року містечко Коропець належало польській короні, а в 1615 році перейшло у власність брацлавського воєводи Стефана Потоцького (Stefan Potocki) (1568-1631). В середині XVIII століття власність на довколишні землі переходить до родини Мисловських   (Myslowsci) гербу Равич (Rawicz). На початку ХІХ століття родина Мисловських спорудила в Коропці палац. Центральна частина була двоповерхова, до центральної частини по обидва боки було прибудовано одноповерхові бічні крила.

В 1893 році Коропець переходить у власність маршалка Галицького сейму, графа Станіслава Марціна Бадені (Stanislaw Marcin Badeni) (1850-1912). Станіслав одразу почав перебудову замку у родинну резиденцію. Новий палац звели у стилі віденського ренесансу. Будівельні роботи було завершено в 1906 році. Палац повстав двоповерховим, прикрашений трьома ризалітами та фігурним дахом. До нашого часу збереглася овальна бальна зала на першому поверсі палацу прикрашена панелями з дуба. На стінах зали знаходилися портрети польських королів. Поруч з королівською залою знаходилися їдальня, бібліотека та каплиця. З іншого боку тягнулися житлові приміщення. Другий поверх складався з житлових приміщень.

В Першу світову війну в 1914-1920 роках палац було сильно пошкоджено та пограбовано. Саме тоді з усіх стін було знято портрети, вирвані вікна та двері. В міжвоєнний період родина Бадені відновила палац майже у його первісному стані. Тільки портрети годі було знайти.

 За Станіслава Бадені парк було розширено до 200 гектарів. Автором паркової реконструкції був інспектор міських парків, творець Стрийського парку у Львові Арнольд Рьорінг. В парку були розбиті великі галявини з різними групами дерев.

Через парк протікали дві річки, Коропчик і Млинівка. Їхні береги сполучали красиві містки. В парку був став на березі якого знаходилась оранжерея та теплиці. До приходу комуністів в 1939 році за парком доглядало 30 садівників.

Останнім власником Коропця був наймолодший син Станіслава Бадені - Стафан Бадені (Stefan Badeni)(1885-1961). Після захоплення Коропця комуністами в 1939 році, був змушений мігрувати з родиною в Будапешт. В подальшому був ув’язнений нацистами у концтабір в Маутхаузені, де вижив. Останні роки доживав в Дубліні.

ПОДОРОЖ ЗАМКОМ

Історичні постаті доби

-Герб Боньча (Boncza)–родини Бадені. Шляхетний польський рід, який походить з міщанства львівського. Шляхетне походження зберегли в Австро-Угорщині і отримавши австрійський титул –граф.

 -Станіслав Марцін Бадені (Stanislaw Marcin Badeni) (1850-1912)- польський громадський діяч, політик, граф Австро-Угорщини, доктор права та філософії. В 1883-1912 р.р. – депутат Галицького крайового сейму. В 1895-1901, та 1903-1912 р.р. – маршалок Галицького крайового сейму. З 1891 року член палати австрійського парламенту. Прихильник польсько-української співпраці, намагався збільшити представництво українців в крайовому сеймі та австрійському парламенті. Помер в 1912 році в Радехові.

 -Стафан Бадені (Stefan Badeni)(1885-1961) – син Станіслава Бадені, останній власник Корпця. В 1939 році після захоплення Корпця комуністами мігрував з родиною у Будапешт. Був ув’язнений нацистами у концтабір в Маутхаузені, де вижив. Останні роки прожив у Дубліні.

 -Казимир Фелікс Бадені (Kazimierz Feliks Badeni) (1846-1909) – старший брат Станіслава Бадені, депутат Галицького сейму, в 1888-1895 р.р. намісник Галичини. В 1895-1897 роках прем’єр Австро-Угорщини, міністр внутрішніх справ, українофоб. В 1897 році за його наказом військо та поліція збройно розігнало мітинги та демонстрації проти нового виборчого закону, який позбавив виборчих прав українців. Під час придушення протестів 10 чоловік загинуло, 19 було важко поранено,769 арештовавно.

КОРОПЕЦЬ.

      Коропе́ць — селище міського типу в Монастириському районі вТернопільській області. Розташоване у місці впадання річки Коропець у Дністер. Населення в 2002 році становило 3752 особи. Поблизу Коропця виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської та давньоруської культур. Поселення трипільської культури розміщено на узгір'ї за костьолом, недалеко від кургану, що носить назву Ганова Могила. Перша писемна згадка відноситься до 1421 року, коли польський король В.Ягеллончик заклав у ньому парафіяльний костел. В 1672 році містечко спалили турецько-татарські орди.