Бережани стали власністю родини Синявських в 1507 році через шлюб галицького хорунжого Рафаля Синявського (Rafal Sieniawski) (1485- 1515), з Агнешкою Цебровською (Agnieszka Cebrowska (н/в-1518). В 1530 році Микола Синявський (Mikolaj Sieniawski) (1489-1569), син Рафаля отримав від короля польського Зигмунда I для Бережан міські права і почав зводити замок. Початком будівництва замку вважається 1534 рік. Так як місцина була болотиста, то спочатку в землю забили дубові палі і вже потім почали зводити башти і стіни. Одним з найдавніших зображень замку є план, виконаний в 1755 році. Замок мав форму п'ятикутника з чотирма оборонними вежами. До мурів замку, з середини, по всьому периметру були прибудовані господарські та житлові приміщення. Подвір’я замку було облаштоване у формі італійського палаццо.

Приміщення та палац прикрашали вишукані аркади, різьбленні портали, білокам’яні арки в ренесансному стилі. Над південною брамою було висічено напис: «Вельможний пан Миколай Сенявський, воєвода Руський, гетьман війська, староста галицький та коломийський вибудував цей замок з тесаного каменю власним коштом на похвалу Всемогутньому Богові і на оборону вірних християн року 1554». Все це зникло на початку ХХ століття. На замковому дворі в XVII столітті було зведено палац, який славився своїми розкішними інтер'єрами, витворами мистецтва, багатою бібліотекою. У 1570 році замок розбудували і зміцнили. У 1619—1622 роках за наказом гетьмана польного коронного Міколая-Хієроніма Сенявського (Mikolaj-Heronim Sieniawski) (1645-1683) , остерігаючись турецького вторгнення, навколо замкових валів збудували чотири додаткові оборонні бастіони. В'їзд до замку влаштували через равелін.

Зміцнення оборонної потуги замку дозволило витримати напади татар, та козацьких загонів у 1648, 1655, та 1667 роках. В 1651 році замок штурмом взяли козацькі загони під командуванням Максима Кривоноса, а у 1655 році гарнізон капітулював перед шведською армією, так як штурм відбувався зимою, річка та болото замерзло, що дало змогу шведам підійти до замку впритул. В 1698 році Синявські приймали в Бережанах польського короля Августа ІІ, а в травні 1707 р. тут побував український гетьман Іван Мазепа, та московський цар Пьотр Перший.

В 1554 році на замковому дворі, в південно-західній частині було споруджено каплицю Святої Трійці, яка, з часом, була перетворена в родинну усипальницю Синявських. Будова була вишукана і поєднала у свої форми архітектурні стилі готики, ренесансу, та бароко. У 1726 році помирає Адам-Микола Синявських, останній чоловік з роду Синявських.

Після першого поділу Польщі в 1772 році замок опинився у Австро-Угорщині, тоді було розібрано верхні поверхи веж, зруйновані вали і земляні бастіони на вимогу австро-угорської влади. В костелі було відкрито горілчаний магазин. В палаці розмістилася броварня. Частину предметів мистецтва, архів і деякі родинні реліквії вдалося вивезти і врятувати Чарторийським. Все інше було розкрадено і знищене австро-угорськими вояками. після передачі замку під казарми. Чарторийські володіли твердинею до 1778 року, після них замок переходитьу у власность Любомирських.

Починаючи з 1816 року бережанський замок переходить до Потоцьких. В 1878 році Станіслу Потоцькому, спираючись на підтримку громади міста, вдалося відновити костел і врятувати частково пам'ятники з храму. Замок було сильно пошкоджено під час Першої світової війни. На той час власник замку Якуб Потоцький не мав коштів на утримання та відновлення замку, тому в 1921 році, Потоцькі почали передачу замку та костелу у власність Польської державної казни. Коштом державної казни в 1925 році було відремонтовано дах костелу та законсервовані замкові стіни. В часи комунізму руйнування замку продовжувалося. Починаючи з 2004 року в замку ведуться реставраційні роботи в каплиці та частково на території замку.

-герб Леліва (Leliwa), роду Синявських. 
-Рафаль Синявський (Rafal Sieniawski) (1485- 1515), галицький земський суддя з 1500 року, галицький хорунжий. Через шлюб з Агнешкою Цебровською (Agnieszka Cebrowska)(н/в-1518), отримав у власність село Бережани. 
-Микола Синявський (Mikolaj Sieniawski) (1489-1569), син Рафаля, галицький хорунжий (1531р.), староста галицький і коломийський з 1534р., каштелян бельський з 1537р., гетьман польний коронний з 1539 р., воєвода руський з 1553р., гетьман великий коронний з 1561р.. Розпочав будівництво замку, як родинного маєтку. 

-Миколай-Хієронім Синявський (Mikolaj-Heronim Sieniawski) (1645-1683), коронний стражник з 1676р., староста львівський з 1679р., волинський воєвода з 1680р., гетьман польний коронний з 1682р., маршалок сейму польського. Побудував в Бережанаж в 1682 році костел св. Миколая, для монахів бернандинів.

Іван Степанович Мазепа (20.03.1639р.-21.09 1709р.) - визначний український державний і політичний діяч, гетьман Лівобережної України в 1687-1704 роках, гетьман Війська Запорозького обох берегів Дніпра в 1704-1709 роках. Народився в шляхетній українській родині Мазеп-Колединських з Київщини в селі Мазепинці. В молодості служив при дворі польського короля Яна ІІ Казимира. Після обрання гетьманом намагався відновив інститут гетьманства в Україні. Зробив великий внесок у економічно-культурний розвиток України.

Ревний покровитель православної віри, побудував в Україні багато церков, споруджених у стилі українського бароко. Заходами Мазепи Києво-Могилянський колегіум набув статусу академії. В часи окупації України Московією робив все можливе на відновлення козацької держави Війська Запорозького в кордонах часів Хмельниччини. В 1708 році виступив на боці шведів, з метою визволення України від панування Московії. Після поразки під Полтавою врятувався у Молдові. Помер у місті Бендери. Прах гетьмана знищено московитами.