РАКОВЕЦЬ. ЗАМОК. (1660 р.)/(2012р.).

Івано-Франківська обл.

    Замок в селі Раковець, розташований на природній скельній терасі, що стрімко зривається до правого берега річки Дністер, на південній околиці села. Будівництво замку розпочалося в 40 роках XVII століття, Домініком Войцехом Беньовським, та завершено в 1660 році.

Вхід до фортеці знаходився зі сходу та проходив через звідний міст, перекинутий через глибокий рів в середині двоярусної сторожової вежі з брамою. В західній частині замку знаходилися житлові приміщення. По-середині східного замкового муру височить і до нині шестикутна оборонна башта висотою більше 20 метрів.

 Від неї, до вежі в південній частині дитинця, вела аркова галерея. В північно –західній частині фортеці, над урвищем, височіла ще одна вежа, яка не збереглася. Зараз там, на висоту два метри, піднімається лише залишок оборонного муру. Оборонні мури були товщиною у два метри та висотою 9 метрів. Площу фортеці визначали розміри скельного мису і були не надто великими: 60*40 метри. Замок мав природне джерело водопостачання, навіть зараз при підході до замчища потрібно переступати через невеликий заболочений струмок. Очевидно, що джерело було одним з важливих чинників при виборі місця для будівництва фортеці-замку.

Стрільниці шестикутної вежі розміщені за своєрідною системою. В межах одного ярусу вони відхиляються по горизонталі та вертикалі, що дає можливість одному стрільцю, з одного місця вести вогонь у різних напрямках. Тому в середині вежі стрільниці одного рівня розміщені двома рядами, один над одним. Назовні стрільниці виходять квадратними і отворами. В долішніх ярусах вежі канали стрільниць мають ухил догори, що давало можливість обстрілювати схил пагорба, що нависає наж замком.

В 1667 році, фортеця відбила напад татар. В 1672 та 1676 роках замок був захоплений турками і зруйнований. Після турецької окупації замок відновили. Фортеця-замок відіграла важливу роль у походах короля Польщі Яна ІІІ Собєського проти турків. Раковецький замок слугував також для охорони броду через Дністер, що знаходився поруч.

 В XVIII столітті, з появою важкої артилерії, замок втратив своє оборонне значення і використовувався як житло. В 1768 році в фортеці сталася пожежа. Після пожежі замок вже не відновлювався. В 1840 році власники Раковця Дверницькі (Dwernicki) розмістили на території замку поташеву фабрику, але й вона невдовзі згоріла. Далі власником вже руїн став Шмуль Баран. З часом місцеві жителі розібрали рештки оборонних мурів для власних будівельних потреб.

Ще в 40 роках ХХ століття збереглися навколо східної башти великі фрагменти оборонних мурів та житлових приміщень. Але комуністична влада вирішила використати каміння мурів для сільської дороги, та для будівництва колгоспних господарських приміщень. Звісно, місцеві жителі скористалися нагодою і мури замку стали хорошим будівельним матеріалом для хлівів та огорож. Проходячи вуличками поблизу замку складається враження, що йдеш між оборонними мурами. На сьогодні зберігся лише невеликий фрагмент північно-західного муру, та шестикутна вежа. Біля вежі можна розпізнати вхід до пивниці.

ПОДОРОЖ ЗАМКОМ.

РАКОВЕЦЬ.

      Ракове́ць — село в Городенківському районі, Івано-Франківської області, розташоване на правому березі річки Дністер. Населення складає 823 особи. Перша згадка про село відноситься до 1440 року. На околицях Раківця виявлено дві пізньопалеолітичні стоянки, поселення давньоруських часів, та знайдено золоті монети епохи Олександра Македонського.