ЗОЛОТИЙ ПОТІК. ПАЛАЦ. (1838-1840р.р.)/(2015).

     В смт. Золотий Потік, на околиці містечка, неподалік замку, заховався в парку старовинний палац. Споруда більш відома як палац Гнєвоша (Влодзімеж Іполіт Гнєвош). Споруджено палац ймовірно в 1838 чи 1840 роках, на той час дідичем Золотого Потоку Ольшевським.

Далі маєток та палац переходили у власність інших людей, а в 1875 році його придбав Влодзімєж Гнєвош, який мешках тут постійно до приходу в 1939 році московської комуни. Навкруги палацу був розбитий великий парк з липовими алеями, залишки якого збереглися до нині. Палац одноповерховий, прямокутної форми, на високому цоколі, в якому облаштовані пивниці та житлові приміщення для гостей. Два бокових та головний фасад палацу були прикрашені портиками що спиралися на круглої форми красиві колони, над якими здіймалися урочисті фронтони.

Найкрасивішим був південний портик у стилі класицизму з ліпниною та вишуканими карнизами фронтону, що спирався на чотири пари здвоєних круглих колон з капітелями. Вірогідно архітектурні елементи для прикрашення фасаду та інтер'єру палацу були взяті з замку. Окрасою споруди і зараз є загнуті з обох боків парадні сходи.

Палац зазнав руйнувань під час наступу московської армії.

В 1947 році споруду відремонтували, але портики вже не відновлювали, як пережиток минулого. Тому справжню красу палацу можна оцінити лиш за старими фотографіями, зробленими до 1939 року. Від тієї краси залишився будинок, арочні вікна, вигнуті сходи головного фасаду, облуплені стіни, залишки парку навколо, та камінна дорога якою ще у ті далекі часи приїздили до палацу господарі та гості. В середину попасти на вдалося, тому сказати чи є там залишки колишнього інтер'єру не можу.

-Герб Равич (Rawicz)- родини Гнєвошів.

-Влодзімєж Іполіт Гнєвош (Włodzimierz Hipolit Gniewosz),(1838-1909) – землевласник, галицький політик, депутат австрійського парламенту трьох скликань, активний громадський діяч та мецинат. З 1875 року камергер віденського монаршого двору. На кошти Гнєвоша в 1897 році в Золотому Поточі було споруджено церкву святої Трійці. До 1939 року проживав у Золотому Потоці. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.